Приклади. Рух у ліфті
Last updated
Last updated
Зараз ми розглянемо кiлька розповсюджених прикладiв на знаходження ваги .
Розглянемо три випадки руху в лiфтi: рiвномiрний або стан спокою, рiвноприскорений (вгору), рiвноприскорений (вниз). Подивімось, як буде вiдрiзнятися показник ваги.
На тiло дiє всього двi сили: сила тяжiння та сила реакцiї опори .
Другий закон Ньютона:
$$\vec{N_{}} + m \vec{g} = m \vec{a}$$
Лiфт у станi спокою або рухається з постiйною швидкiстю $$a = 0$$.
Другий закон Ньютона в проекцiї на вісь $$y$$:$$N - mg = 0 \Rightarrow$$$$ N = mg$$ Третiй закон Ньютона:$$P = N = mg$$
Лiфт рухається з прискоренням, спрямованим вниз $$a_y
Другий закон Ньютона в проекцiї на вісь $$y$$:$$N - mg = -ma \Rightarrow$$$$ N = m(g - a)$$ Третiй закон Ньютона:$$P = N
Лiфт рухається з прискоренням, спрямованим вгору $$a_y > 0$$.
Другий закон Ньютона в проекцiї на вісь $$y$$:$$N - mg = ma \Rightarrow$$$$ N = m(g + a)$$ Третiй закон Ньютона:$$P = N > mg$$
Отже, при русi лiфту з прискоренням, спрямованим вниз, вага тiла зменшується. Коли ж прискорення спрямованим вверх – вага збiльшується. Ви можете вiдчути цi ефекти, рухаючись у лiфтi. На початку руху вниз вiдчувається «легкiсть», а під час руху вгору – навпаки, вас нiби притискає до пiдлоги.
Визначення Невагомiсть (вiдсутнiсть ваги) – стан тiла, за якого вiдсутня взаємодiя з опорою.
$$P = N = m(g - a) $$$$= | \thinspace a = g \thinspace| $$$$= 0$$
Полум’я свiчки за звичайних умов та невагомостi (знiмок з сайту [NASA](https://www.nasa.gov/)).
З iншого боку, збiльшення ваги внаслiдок прискорення називають перевантаженням. Часто, наприклад, виконуючи маневри на лiтаках, перевантаження вимiрюють у кiлькостi $$g$$. Наприклад, під час польоту на спортивних лiтаках досягається перевантаження $$10g$$. Це означає, що вага при цьому $$10mg$$.
Як не дивно, але невагомість може відчути кожен просто підстрибнувши (інша справа, що це триватиме менше 1 секунди). Отже, запитання: в який саме момент стрибка людина знаходиться в стані невагомості? Поки піднімається Поки опускається Протягом усього стрибка, поки немає контакту с землею У верхній точці до якої дострибує Людина перебуває у стані невагомості протягом усього стрибка, адже на неї не діє ніяка сила опори в цей час.
У нашому прикладi з лiфтом тiло перебувало би в станi невагомостi, якби вiн рухався вниз з прискоренням .